"Кобза" Коваленка"

Одне з найчастіших питань останнім часом містить у собі наступне ім'я: Євген Коваленко. Або, якщо бути вірним, народний артист України Євген Володимирович Коваленко. Люди, не знайомі з історією групи, запитують: хто він? І чому його ім'я пов'язують з "Кобзою"? Ті ж, хто уважно дивиться телевізор, ставлять запитання інакше: чому Євген Коваленко, що був художнім керівником "Кобзи" впродовж багатьох років, не є ним понині? І як розуміти його раптова появу з великим інтерв'ю в одній зі скандальних газет? І, що головне, яким складом народний артист України епізодично з'являється на національних каналах у музичних програмах, що не вимагають живого виконання?

Не відсилаючи Вас до розділу "Історія", ми перекажемо її, у більш розгорнутому вигляді, акцентувавши історію групи на одному прізвищі.

Відомо, що "Кобза" була створена в 1970 році. Відомо, що поряд з "Ариелєм", "Піснярами", "Самоцвєтами" група була одним з найбільш затребуваних колективів у Союзі – до 250 концертів на рік. Відомо, що "Кобза", першою серед радянських музичних колективів, випустила пластинку-гігант й одержала право на сольні комерційні гастролі за кордоном. Відомо, що в 1985 році беззмінний соліст Валерій Витер залишив групу.

Але мало хто знає, чим займалася "Кобза" у період з 1985-го по 2000 рік.

А в 1985-м фактично відбувся розпад колективу. Незгодний із творчим керівництвом Коваленко, соліст Валерій Вітер пішов з "Кобзи". Вже в той час художник-плакатник зі світовим ім'ям, Вітер не залишився поза мистецтвом, присвятивши себе цілком справі, що раніше поділяв із роботою в гурті. Менш ніж через місяць з групи пішли інші виконавці. Коваленко залишався ні з чим. "Кобза" переставала існувати, як ВІА.

Здавалося, кожен з колишніх учасників міг би наново організувати "Кобзу". Експлуатація славного імені стала би справою його совісті, художніх й організаційних здібностей. Але Вітер був занурений у своє мистецтво, виїхавши на чергову закордонну виставку; інші чесно визнавали, що це їм не під силу. Залишався один Коваленко.

Зібравши декількох музикантів "Кобзи", що прийшли в групу після 1980 року, – Коваленко, як ні в чому не бувало, продовжив роботу під крилом Укрконцерту. Організація, злякавшись розбирань "зверху", промовчала, продовживши справно підкидати новій "Кобзі" концерти. Київконцерт, що прийшов йому на зміну в незалежній Україні, ситуацію не змінив. Слава ті ім'я, добуті з часів СРСР, дозволяли "Кобзі" триматися на плаву, мати трохи гарантованих концертів на місяць, і виїжджати на некомерційні фестивалі, що збирають безкоштовний музичний раритет.

За 15 років "Кобза" під керуванням Коваленко, що одержав на той час звання Народного артиста, не випустила жодного альбому (записавши не більш 5-ти пісень за державні гроші), не перемінила концертні костюми ( що залишились з колишньої "Кобзи"), не провела жодного комерційного виступу за кордоном, і не мала жодного великого сольного концерту в Україні.

Саме в такому стані одержав колектив Андрій Толчанов. Власне, і прихід "Кобзи" на "Династію" почався з прохання Коваленко про безкоштовний запис на відомій київській студії. Йому не відмовили – більш того, Толчанов запропонував групі себе як продюсера, а свою студію "Династія" надав як репетиційну базу і місце запису двох нових альбомів. У тому ж році, у Японію група виїхала вже в нових костюмах, спеціально замовлених "Династією" у дизайнера Ольги Коваль. Правда, у "подяку" продюсерові, Коваленко забув уписати його в заявку на поїздку, але безпам'ятність не спрацювала – очікуваних грошей група не одержала, і ділитися з продюсером не довелось. Тим часом Толчанов запрошує до співробітництва з "Кобзою" групу ТНМК – так народжується спільна версія пісні "За нашов стодолов". Прем'єра кліпу проходила на музичному телеканалі М1, і довгий час знаходилась в гарячій ротації. На СD вийшов однойменний сингл, що так охоче роздаровували музиканти – як ніяк, перший виданий запис за останні 15 років! Про те, відкіля взялись гроші на диск, як і на зйомку кліпу (на кіноплівку Kodak, щоб охоче брали телеканали – на саме ім'я "Кобза" уже тоді ніхто не реагував), на дизайн і пошив костюмів, на студійні витрати, музикантів не цікавило (на той час група провела в студії більш 1000 годин, за які Толчанов буквально "витягнув" з неї два повноцінних альбоми). Цієї теми вони старанно уникали: були гроші – вони цим користувалися.

А гроші були особистим запасом Андрія Толчанова.

Але навіть їх не вистачило, коли продюсер задумав провести сольний концерт "Кобзи" у "Палаці Україна". Довелося писати листа, ходити по кабінетах. Меценатів не знайшлось, піднімати спонсорів не було часу – потрібно було дотримувати слово, дане Коваленку. Довелося брати кредит, у виді зворотної фінансової допомоги, самостійно оплачувати оренду, самостійно продавати квитки, самостійно боротись з бажанням інших одержати хабара... Разом з "Кобзою" на сцену виходили Микола Мозговий, "Гайдамаки", ТНМК, і інші відомі виконавці. Концерт підтвердив: прагнення Андрія Толчанова підняти "Кобзу" було виправданим – у фіналі зал, що на дві третини складався із запрошених друзів, піднімався 2 рази, у багатьох на очах були сльози...

Це і підтримувало Толчанова і його команду після концерту. За його підсумками продюсер залишився винним кредиторам 21 тисячу доларів.

Однак, концерт показав наявність на українському ринку добротного продукту, що не залишилося непоміченим запрошеними гістьми з-за кордону. Зокрема, російські промоутери (організатори концертів) запропонували Андрієві Толчанову взяти "Кобзу" у великий, багатомісячний тур по Росії. Як гарантію впливу продюсера на артистів вони зажадали наявність контракту "Династії" з Коваленком, і трудові книжки групи в штаті компанії – формальність, що не обговорюється в російському і західному бізнесі. Хвилюватися було нема чого – контракт із Коваленко був готовий і підписаний обома сторонами, "Династії" належали виключні права на фонограми, відеокліп і костюми. Залишалася справа за малим – змінити зарплату Київконцерту на гонорари з комерційних турів...

Музиканти на цей крок не пішли. Змушений розплачуватися з боргами, Толчанов усі частіше віддавав студійний час клієнтам, ніж "своїй" "Кобзі". Москва здивувалася, і свою пропозицію зняла. План "заходу в Україну через Росію" не спрацював. А на батьківщині "Кобза" знав не була потрібна – відпрацьовувати кредит концертами не виходило. Та й музиканти, побачивши продюсера в боргах, перестали з'являтися на студії. Уже пізніше Толчанов довідався, що, піднята ціною концерту в "Україні", ринкова вартість колективу безжалісно опускалася самим Коваленко, що грає концерти "на стороні" за копійки. Граючої в таємниці від продюсера навіть у той час, коли музикантам не було відмовлення на безкоштовній студії, кліп крутився на центральних каналах, а узяті з "Династії" диски роздаровувалися де тільки можна. При цьому концерти проходили під фонограми, записані на "Династії".

Коваленко не обдурив: він шукав безкоштовного запису – він його одержав. Сам продюсер у ті дні шукав грошей для концерту групи, який робити це був зовсім не зобов'язаний...

Дещо пізніше зник і сам Коваленко. Усе-таки масована ротація кліпу, радіо і преса дали результат. Кількість концертів збільшилась. Толчанов чекав, коли музиканти прийдуть до нього самі. "Кобза" же раділа, що продюсерові не до них, і внутрішньо виправдувала себе за те, що грають за спиною "Династії" концерти. А побачивши безкарність, і зовсім вирішила, що такого імені в їхньому житті не було.

У жовтні 2003 року Андрій Толчанов написав Євгену Коваленко листа, де запропонував йому повернутися, і продовжити роботу. У противному випадку, був поставлений до відома Коваленко, в Україні буде створена нова "Кобза", що побудована навколо її історичних засновників. Крім того, Толчанов ввічливо попросив Народного артиста не використовувати фонограми "Династії" на своїх концертах. Коваленко не відреагував на лист, хоча документ про його вручення є в розпорядженні продюсера.

Як автор листа, Андрій Толчанов не заперечує проти його опублікування.

Лист Продюсера до Народного артиста

Ідея відтворення першої "Кобзи" знову прийшла влітку 2004 року. Саме тоді Андрій Толчанов уперше познайомився з Валерієм Вітером. Виявилося, що за 15 років затишку "Кобзи" Коваленко, художник Вітер розкопав і врятував архівні плівки з першими записами групи (двома днями пізніше в архіві трапилась пожежа), що залишилися без правовласника після ліквідації радянської фірми "Мелодія", регулярно мав сольні концерти в Канаді, розробив художній образ колективу і випустив чотири диски з піснями "Кобзи", додавши новий, записаний за власні гроші, матеріал, разом з одним із засновників групи – Георгієм Гарбаром. Вітер був готовий відтворити "колишню" "Кобзу".

Але навіть тоді Толчанов задумав неймовірний крок – об'єднати двох солістів під одним ім'ям "Кобза". Нехай гастролюють троє "Піснярів", два "Аріеля", багато "Самоцвєтів" і "Веселих рєбят" – "Кобза" буде одна. З цією метою на студію був запрошений Євген Коваленко, Валерій Вітер і музичний журналіст і критик Олександр Євтушенко. Коваленко і Вітеру було запропоновано об'єднатись – забувши всі образи, почавши роботу з чистого листа – що дало б неймовірний інформаційний привід і поштовх до розкручення "Кобзи". Витер простягнув руку, Коваленко відмовився. Євтушенко зафіксував. Тоді вимога "Династії" не використовувати її фонограми пролунало вже у виді попередження. Коваленко попросив місяць на запис нових, йому пішли назустріч. Але два місяці потому, на збірному концерті зірок минулих років з п'яти фонограм чотири належало Толчанову, і лише одна – Коваленку.

До речі і єдиний новий запис – кавер на одну з пісень Beatles – був зроблений Євгенієм Коваленком з порушенням авторських прав. Простіше кажучи, без дозволу SONY Music, яким належать права на творчість легендарних британців.

Тим часом на "Династії" щосили йшла робота з іншим колективом під ім'ям "Кобза". У неї, крім першого соліста Валерія Вітера, увійшли: засновник колективу, флейтист Георгій Гарбар, Ігор Курилів (концертний директор Софії Ротару) і Микола Давиденко (обидва працювали з Вітером над відтворенням старих записів); з іншої легендарної групи "Краяни" прийшли басовиті Олександр Рудь і гітарист Валерій Дарченко; барабанщик Олександр Мілов (працював з Русланою) і зовсім юний саксофоніст Димтро Литвинець. До Нового року група зробила концертну програму, початку запис нового альбому, з'їздила з концертами в Лівію, дала кілька концертів в Україні і виступила на Майдані в дні Революції.

Коваленко до Нового року з'явився на телебаченні... з фонограмами й у костюмах "Династії", сховавшись за спину все тих же ТНМК. А, довідавшись, що "Кобза" під керуванням Вітера збирається в місячний тур містами Канади і США, у безсиллі що-небудь змінити, вилив образу на сторінках "Бульвару".

І, хоча для професійної групи, що має стабільний склад, сучасний матеріал, щільний гастрольний графік, персональний менеджмент і контракт із рекординговою компанією, не придумати кращої реклами, аніж безсила злість керівника колективу з такою же назвою у друкованому виданні, усе-таки Євген Коваленко переступив межу, за яким наклеп перетворюється в образу.

Доречі, де ж ця розрекламована стаття? А ось вона.

Стаття в газеті "Бульвар", № 11 (490), 2005 рік

Прочитавши це, керівництво групи вирішило дати аргументоване спростування, за законом призначене до опублікування в тому ж друкованому виданні. Однак, відома своєю скандальністю, газета, за невідомих причин припинила своє існування, як юридична особа, відновивши вихід під іншою назвою. Юридично пред'явити претензію стало комусь. Однак, неопублікований лист-відповідь ми також пропонуємо вашій увазі. Будемо вважати це опублікуванням.

Претензія ТОВ "Династія" газеті "Бульвар"

Легендарний Володимир Мулявін говорив: "Я не можу вигнати кого-небудь зі свого колективу. Людина або уживеться, або ні".

Коваленко не ужився.

Не ужився із самого початку професійної роботи – обдуривши "Київконцерт", коли підписував із продюсером контракт, чого не мав права робити – адже його трудова книжка лежала в державній структурі. Потім обдурив продюсера, не забравши трудову книжку, і не привівши своє самодіяльне положення в легальний статус. А, коли виникла можливість самому пограти концерти, забув і продюсера, і свій контракт.

При цьому, щоправда, не забувши ані костюми, ані фонограми, ані кліп – усе, що дотепер належить винятково "Династії".

Ми приводимо перелік документів, що підтверджують це.

Контракт Євгена Коваленка з продюсером

Договір про створення костюмів

Договір про створення кліпу "За нашов стодолов"

Прочитавши все це, більшість запитає: отчого ж компанія не подає на таку людину в суд? Адже використання чужих фонограм, костюмів і кліпу – не одна кримінальна стаття.

Можливо, відповідь вас здивує. Ми не хочемо.

Коваленко, яким би він ні був – це історія. Історія голосного і славного імені "Кобза". Історія, що вміщає в себе як запис альбому за одну ніч, так і п'ятнадцять років творчого простою. І, оскільки ми представляємо це ім'я, ми не маємо права як відмовлятись від фактів, так і провокувати скандал. Повірте, наявність народного артиста на телеекрані з фонограмами неприємно і нам. Хоча б тому, що юридично Євген Коваленко дотепер зв'язаний контрактом з "Династією", контрактом, що не втратив сили до цього часу. Отже, ми теж несемо відповідальність за цей продукт. І дотепер чекаємо і сподіваємося, що народний артист України, Євгеній Володимирович Коваленко, повернеться до людей, що дали йому друге життя, і запитає нашої поради. Нам є, що йому відповісти.

Поки ж виходить, що відповідаємо ми тільки вам.